6.2. Організація пункту управління.

6.2.            Організація пункту управління.

Останнім часом в інженерній психології здійснюється ак­тивний пошук шляхів збору, систематизації і аналізу інже­нерно-психологічних даних про діяльність оператора та си­стеми «людина—машина» з метою подальшого їх викорис­тання у процесі проектування і оцінки СЛМ.

Сьогодні застосовується надзвичайно велика кількість методів, зокрема:

- вивчення технічної документації і обладнання системи;

- спостереження за діяльністю оператора;

- реєстрація об'єктивних показників діяльності;

- експериментальне дослідження елементів діяльності;

- аналіз помилок оператора;

- експертна оцінка окремих показників діяльності;

- бесіда з операторами.

Розглянемо сутність кожного з наведених методів.

Метод вивчення технічної документації і обладнання дає змогу ознайомитися з завданнями, котрі повинен вирішува­ти оператор, та умовами його діяльності. На основі вивчен­ня технічної документації та інструкцій з обслуговування системи складається перелік функцій та обмежень її вико­ристання. Виходячи з цього, визначаються функціональні обов'язки оператора, його підпорядкованість вимогам і об­меження його дій. До того ж з'ясовуються режими роботи оператора, деталізуються правила і спеціальні вказівки, яких він повинен дотримуватись у процесі діяльності, наводяться певні запобіжні заходи проти помилок. Крім відомостей із технічної документації, можуть бути отримані додаткові відо­мості з робочих журналів та іншої звітної документації.

З допомогою цього методу можна скласти загальне уяв­лення про завдання оператора, ступінь їхньої складності, умови діяльності, режими роботи, характер помилок і про­фесійних захворювань.

Метод спостереження за діяльністю оператора найефек­тивніший тоді, коли діяльність оператора має переважно руховий характер. Він дає змогу (примати відомості щодо та­ких аспектів діяльності оператор;

- джерел інформації;

- характеру наведеної інформації: модальностей сигналів, систем кодування, значущості, інформаційного навантаження, особливостей сприймання, впливу різних перешкод тощо;

- характеру введення керуючих дій: особливостей моторного входу, антропометричних і біомеханічних характерис­тик, опору органів управління і необхідних зусиль опера­тора в його робочій позі;

- рівня напруженості і втомленості оператора за його емоційними реакціями, поведінкою, рухами, концентрацією уваги тощо;

- зовнішніх умов діяльності, які характеризуються ступенем впливу різних факторів — від санітарно-гігієнічних до розмірів функціональних приміщень.

Спостереження може проводитися візуально і за допо­могою спеціальної апаратури.

Слід зауважити, що присутність спостерігача впливає па структуру діяльності оператора,

Метод реєстрації об'єктивних показників діяльності потре­бує застосування спеціальної апаратури, яка фіксує різні дії, рухи оператора і пов'язані з цим технічні параметри системи, а також психофізіологічні характеристики самого оператора.

За допомогою цього методу можна отримати різні показники роботи і життєдіяльності оператора, і що дуже важ­ливо — в реальних умовах його діяльності. Втручання до­слідника в роботу оператора (підключення датчиків) може бути зведене до мінімуму за рахунок використання сучас­них записувальних систем.

Метод експериментального дослідження елементів діяль­ності відрізняється від попереднього тим, що експеримен­татор не фіксує процес (метод спостереження) або резуль­тати діяльності, а сам задає програму дій, котра відрізняєть­ся від робочої програми. Такі дослідження переважно здій­снюються в лабораторних умовах, тому що мета їх поля гас у з'ясуванні окремих залежностей, закономірностей між пев­ними показниками роботи оператора. Якщо ці дослідження проводяться під час основної роботи оператора — профе­сійних завдань з управління СЛМ, — то використовується метод додаткових завдань — вирішення додаткових, екс­периментальних задач, пов'язаних із сенсомоторними реак­ціями, арифметичними або логічними діями, При цьому його діяльність оцінюється за результатами вирішення ос­новних і додаткових завдань.

Метод аналізу помилок оператора побудований на систе­матизації та аналізі помилок і відмов оператора. Для цього необхідним є визначення змісту помилок, причин їхньою виникнення, місця них помилок у структурі діяльності, можливостей оператора щодо своєчасного їх виявлення і по­дальшого виправлення, а також нейтралізації їх негативного впливу, Під час аналізу помилок спеціально виділяють ті, що пов'язані з роботою технічних систем, і окремо — по­в'язані з діяльністю оператора, На наступних етапах отри­мані дані піддягають статистичній обробці і використову­ються при аналізі діяльності оператора.

Метод експертних оцінок застосовують, коли неможливо послуговуватись об'єктивними методами. Для експертних оцінок вибирають досвідчених операторів, які мають відпо­вісти па серію стандартних, спеціально розроблених питань, До того ж передбачені різні системи відповідей; довільна форма, вибір одного з варіантів або кількісна оцінка в ме­жах заданої шкали, Останні два варіанти відповідей більш бажані, оскільки отримані однорідні дані підлягають стати­стичній і машинній обробці.

Метод бесіди з оператором використовується тоді, коли певні елементи діяльності не піддаються інструментальній об'єктивній оцінці, але виразно відображені у свідомості оператора. В бесіді беруть участь різні за професійною підго­товкою оператори, завдання яких відповісти на конкретні запитання, У цих випадках відповіді можуть стандартизува­тися і піддаватися подальшій статистичній обробці. У «віль­ній» бесіді кожне наступне запитання може залежати від відповіді на попереднє. До того ж сама відповідь оператора не обмежена стандартними «рамками», які патякають па певну відповідь. Такі умови сприяють відтворенню елементів діяльності оператора, хоча і створюють певні труднощі при обробці даних.

Варто зауважити, що метод бесіди застосовують і як до­поміжний до всіх описаних вище методів.

При здійсненні аналізу діяльності вона поділяється на

окремі компоненти за відповідними спеціально обраними критеріями і ознаками залежно від поставленої мити. Щодо операторської діяльності передбачається;

- аналіз існуючої діяльності для її оцінки і оптимізації;

- аналіз існуючої або гіпотетичної діяльності для її оновлення, удосконалення;

-  аналіз існуючої або формуючої діяльності з метою її мо­делювання.

Щоб проаналізувати той чи інший вид діяльності оператора, необхідно зробити її опис як на рівні системи, так і па рінні окремих операцій.

Опис діяльності оператора на рівні системи застосовуєть­ся за необхідності розкриття і відображення тільки загаль­них психологічних особливостей, які характеризують діяль­ність у цілому: її організацію, композицію, структуру, склад тощо, Для опису на цьому рінні характерні різні методи відображення переліку функцій оператора, характеру його зв'язків з технічною системою, а також умов, у яких вико­нуються ці функції і відбувається взаємозв'язок. Розглянемо деякі з цих метолів.

Метод опису переліку функцій в основі своїй має вербаль­ний перелік і опис дій оператора, їхніх зовнішніх проявів і пов'язаних з ними психологічних процесів. Для отримання необхідних даних спочатку складається загальний, стандар­тизований перелік функцій, які, можливо, виконуватиме оператор у системі управління.

Потім для кожної задачі, з урахуванням режиму роботи СЛМ, відзначаються ті функції, які фактично буде викону­вати оператор. На основі проведеного аналізу складається перелік основних функцій, то їх частіше за все викопує оператор,

У спеціальних таблицях указують основні функції, ймо­вірність їх виконання, часові й точнісні показники, характер помилок, а також рівень напруженості роботи оператора.

Приклад можливого розподілу функцій було запропоно­вано Дж. Рабідо 1100), згідно з яким функції оператора були поділені па такі групи: перцептивні, опосередковані, комуні­кативні і моторні.

Метод багатомірно-вагового опису розроблений В, О, Бодровим, Г. М. Зараковським та В. І.Медведєвим |!64| і спря­мований теж на опис функцій оператора, але з урахуванням їхньої значущості у діяльності оператора і характеру їхнього взаємозв'язку.

Для застосування цього методу потрібно виділити всі показники діяльності та всі фактори, які суттєво впливають на її перебіг, і ввести їх у єдину схему,

При цьому ступінь впливу цих показників і факторів не­обхідно представити в єдиних безрозмірних величинах, на­приклад у вагових коефіцієнтах або Палах. Тільки за такою схемою можна зробиш багатомірно-ваговий опис діяльності оператора.

Формулювання задачі
Усвідомлення Задачі	Аналіз через синтез	Аналіз через порівняння
	Вимоги задачі
Умови ситуації
Оцінка ситуації	Синтез — аналіз Дедукція	Аналіз — синтез Індукція
	Часткові висновки
	Синтез через анал1з	Синтез через пор1вняння
Висновки, що складають основу рішення
Оформления рішення	Систематизація	Розподіл
Pішення

Рекомендовані зусилля для різних типів органів управління

Контрольні запитання.

1. Схарактеризуйте аналізатори людини (зоровий, слуховий,  тактиль-ний) і особливості їхньої взаємодії,

2. Які психологічні особливості зберігання інформації?

3. Проаналізуйте оперативне мислен­ня у діяльності оператора.

4. Окресліть     психологічні     аспекти прийняття рішення в операторській діяльності.

1.   Назвіть   психологічні   особливості регуляції керуючих дій оператора.

Список літератури:

1.Справочник по надежности: В 3 т. Пер. с англ. / Под ред. Б. Е. Бердичевского. М., 1970. Т. 3.

2.Справочник по прикладной эргономике. М., 1980.

3.Суходольский Г. В. Основы психологической теории деятельности. Л., 1988.

4.Суходольский Г. В. Структурно-алгоритмический анализ и синтез де­ятельности. Л., 1976.

5.Таран В. А. Эргатические системы управления. М., 1976.

6.Теплое Б. М. Проблемы индивидуальных различий. М. 1961.

7.Трофимов Ю. Л. Исследование восприятия информации в иллюстра­тивных формах // Техническая эстетика. 1975. №8. С. 12.

8.Троф'шов Ю. Л. Психофізіологічна оцінка діяльності операторів вво­ду даних в ЕОМ // Вісник Київського університету. Соціологія, пси­хологія, педагогіка. 1999. Вип. 7. С 27—30.

9.Трофимов Ю. Л. Техническое творчество в САПР. Психологические аспекты. К., 1989.

10. Фокин Ю. Г. Надежность при эксплуатации технических средств. М, 1970.

11.Цибулевский И. Е. Ошибочные реакции человека-оператора. М., 1979.

12.Цибулевский И. Е. Человек как звено следящей системы. М., 1981.

13.Чачко А. Г. Подготовка операторов энергоблоков: Алгоритмический подход. М, 1986.

14.Чачко А. Г. Приборный щит без приборов // Наука и жизнь. 1975. № 8. С. 2-13.

Сич Дмитро