Розділ 8. Інженерно-психологічна оцінка систем «людина-машина»

Розділ 8. Інженерно-психологічна оцінка систем «людина-машина»

Основу класифікації СЛМС складають чотири групи ознак:

цільове призначення системи, характеристики людської ланки, тип і структура машинної

ланки і тип взаємодії компонентів системи.

За цільовим призначенням можна виділити наступні класи систем:

керуючі (задачею людини є керування машиною — автомобілем, літаком, прокатним станом ін.);

обслуговуючі, до яких відносяться контрольно-вимірювальні і ремонтні системи (задачею людини є контроль стану техніки, пошук несправностей і їхнє усунення);

навчальні, наприклад тренажери й імітатори (забезпечують вироблення в людини

визначених навичок);

інформаційні — локаційні і ин4юрмационно-поисковые системи (забезпечують пошук,

нагромадження й одержання необхідної людині інформації);

дослідницькі — інформаційно-експертні системи, що моделюють стенди, вимірювальні прилади (використовуються при аналізі тих чи інших явищ, при пошуку нової інформації).

За характеристиками людської ланки СЛМС поділяються на моносистеми (до складу входить одна людина й одне чи кілька технічних пристроїв) і полісистеми (складаються з колективу операторів, взаємодіючих з комплексом технічних пристроїв).

За характеристиками машинної ланки можна виділити:

1) інструментальні системи (у їхній склад як технічні пристрої входять інструменти і

прилади);

2) прості системи (включають стаціонарний і нестаціонарний технічний пристрій і людину, що використовує ці пристрої);

3) складні системи, наприклад енергетична установка, обчислювальний комплекс

(включають крім людини сукупність технологічно зв'язаних, але різних по своєму

функціональному призначенню пристроїв і машин для одержання єдиного продукту);

4) системотехнічні комплекси (найбільш складні СЛМС із колективом операторів, що

приймають участь у використанні цих систем, і не цілком визначеними зв'язками).

За типом функціональних зв'язків людини і машини СЛМС підрозділяються на

системи безупинної взаємодії, у яких людина веде постійний контроль і керування об'єктом, що рухається, чи технологічним процесом, і системи епізодичної взаємодії, у яких контроль і керування здійснюються регулярно ("оператор-ЕОМ") чи вірогіднісно («оператор – система цілеспрямованого контролю», «наладчик-верстат»).

2. Показники якості, що впливають на діяльність людини в СЛМ

Існує ряд показників якості, що впливають на діяльність людини в СЛМС і в той же час

залежних від його діяльності:

1. Швидкодія (час регулювання) — визначається часом проходження інформації з

замкнутого контуру СЛМС:

k

Тц=Σ ti

i=1

де Тц — час затримки (обробки) інформації в i-ом ланці СЛМС, — число послідовне

з'єднаних ланок СЛМС, у якості яких можуть виступати як технічні ланки, так і оператори.

2. Надійність — характеризує безпомилковість (правильність) рішення коштують перед

СЛМС задач. Оцінюється імовірністю правильного рішення задачі, що по статистичним

даним визначається відношенням:

Рпр= 1- (Мош/N )

де Мош. і N — відповідно число помилкове вирішених і загальне число розв'язуваних задач.

3. Точність роботи оператора — визначається ступенем відхилення деякого параметра,

регульованого чи вимірюваного оператором, від заданого чи номінального значення.

Кількісно точність роботи оцінюється величиною погрішності, з яким оператор вимірює, чи встановлює регулює даний параметр:

Т = ПН - ПІП ,

де ПН — номінальне чи задане значення параметра, ПІП— фактично вимірюване чи

регульоване оператором значення цього параметра.

4. Своєчасність рішення задачі СЛМС — оцінюється імовірністю того, що задача буде

вирішена за час, що не перевищує припустиме:

Рсв= 1- (Мнс/N )

де Рсв — імовірність своєчасного рішення, Мнс — число несвоєчасних рішень, N— загальне число рішень задач.

5. Безпека праці людини в СЛМС — оцінюється імовірністю безпечної роботи:

, N

Рбт=1-Тц=Σ Рвоз*Рош

i=1

де Рвоз — імовірність виникнення небезпечної чи шкідливий для людини виробничої

ситуації г-типу, Рош — імовірність неправильних дій оператора в і-ситуации, п — число

можливих травмоопасных ситуацій.

6. Ступінь автоматизації СЛМС — характеризує відносна кількість інформації, що

переробляється автоматичними пристроями, і визначається по формулі:

Ка=1 - (Ноп/НСЛМС)

де Ка — коефіцієнт автоматизації, Ноп — кількість інформації, що переробляється

оператором, НСЛМС — кількість інформації, що циркулює в СЛМС.

Велике значення при аналізі й оцінці СЛМС мають ергономічні показники — ергономічність системи, її керованість, обслуговуємость, засвоюємость і населеність. Вони враховують сукупність специфічних властивостей СЛМС, що забезпечують можливість здійснення в ній ефективної діяльності оператора (групи операторів). Загальні методичні рекомендації з визначення цих показників приведені в роботі («Посібник з ергономічного забезпечення», 1979).

У залежності від основних функцій, виконуваних оператором, і питомою вагою образного, понятійного і сенсомоторного компонентів, включених у діяльність, розрізняють кілька типів операторської діяльності («Довідник з інженерної психології»», 1982):

- оператор-технолог — працює в основному в режимі негайного обслуговування, робить

переважно виконавські дії по запропонованих програмах;

- оператор-маніпулятор — здійснює функції сенсомоторної регуляції діяльності з елементами понятійного й образного мислення;

- оператор-спостерігач — основний зміст діяльності зв'язаний з інформаційним пошуком і

контролем, використанням оперативних і еталонних образів ситуацій;

- оператор-дослідник — діяльність характеризується використанням апарата понятійного

мислення і досвіду, закладених у концептуальних моделях, а також у процесах перетворення

інформації;

- оператор-керівник — здійснює як безпосереднє керування людьми, так і опосередковане

(через технічні засоби і канали зв'язку); найбільшу роль у забезпеченні діяльності грає

функція оперативного мислення,

3. Класифікація факторів, що впливають на ефективність операторської діяльності

Професійна ефективність

Індивідуальні (суб'єктні) фактори 1. Моральні якості: — моральна зрілість; — цілеспрямованість; — відповідальність; — дисциплінованість і ін. 2. Професійні якості: — рівень знань, навичок, умінь; — профпідготовленість; — профдосвід і інш. 3. Психологічні особливості: — розвиток здібностей і ПВК; — професійна мотивація; — особливості особистості; — психічні стани й інш. 4. Фізіологічні особливості: — чутливість аналізаторів; — стан здоров'я; — функціональні стани; — біоритми й інш. 5. Фізичні особливості: — розвиток сили, швидкості, витривалості; — антропометричні характеристики й інш.

Групові (об'єктні) фактори 1. Засобу діяльності 1.1. Засобу відображення інформації: — кодування інформації; — світотехнічні характеристики; — компонування приладів і ін. 1.2. Органи керування; — конструкція; — розташування; — завантаження й інш. 2. Зміст діяльності: — інформаційне завантаження; — способи виконання задач; — розподіл функцій у СЛМС і інш. 3. Умов діяльності: — фізико-хімічні фактори середовища; — конструкція робочого місця; — соціально-психологічне середовище й інш. 4. Організація діяльності; — режим праці і відпочинку; — робоче навантаження; — програми підготовки й інш. 5. Суб'єкт діяльності (методи і критерії оцінки): — профвідбір (медичний і психологічний); — об'єктивний контроль за станом і інш.

5. Інженерно-психологічна оцінка СЛМС

Інженерно-психологічна оцінка (ІПО) — це перевірка відповідності СЛМС (її підсистем, елементів, ланок) інженерно-психологічним вимогам. Об'єктами ІПО є показники функціонування СЛМС, робітники місця операторів, фактори робітничого середовища, алгоритми і норми діяльності. ІПО проводиться на етапах проектування, виробництва, іспиту й експлуатації СЛМС.

Основні принципи проведення ІПО зводяться до наступного:

1) оцінка повинна носити багаторівневий (ієрархічний) характер, тобто відбивати

розходження операторських задач і функцій системи, особливості структури психічних

процесів і т.п.;

2) об'єктом оптимізації в результаті проведення ИПО повинні бути характеристики системи в цілому;

3) складність і динамічність СЛМС обумовлюють необхідність різнопорядкового характеру проведення ИПО з обліком усіх можливих робочих ситуацій, ступеня участі людини в різних режимах роботи системи, особливостей впливу людини на різні показники якості системи;

4) нерегулярність роботи викликає необхідність проведення оцінки не тільки в статиці,

тобто поза процесом операторської діяльності, але і з урахуванням зміни стану системи, і в першу чергу людини, у часі (динамічна оцінка).

Класифікація видів інженерно-психологічної оцінки

1. За засобом проведення оцінки

· Експериментальними методами

· З використанням моделюючих стендів

· Методами математичного моделювання

2. За режимом роботи СЛМС

· При проведенні регламентних робіт

· При пошуку й усуненні несправностей

· При контролі функціонування

3. За характером проведення

·        При застосуванні СЛМС по призначенню

·        Статична

·        Динамічна

4. За результатами оцінки

·        Комбінована

·        Якісна

·        Кількісна

Основними напрямками ІПО повинні бути:

1) оцінка відповідності конструкції й організації системи інженерно-психологічним

вимогам;

2) визначення вихідних показників якості (надійності) СЛМС;

3) оцінка і діагностика стану оператора в процесі виконання роботи;

4) оцінка економічної доцільності і можливості реалізації прийнятих рішень;

5) оцінка доцільності, можливості й ефективності використання спеціальних методів і

засобів керування професійною придатністю операторів (їх профдобору і підготовки).

Запитання:

1. Назвіть чотири групи ознак, що складають основу класифікації СЛМС?

2. Скільки існує показників якості, що впливають на діяльність людини в СЛМС?

3. Які є індивідуальні фактори, що впливають на ефективність операторської діяльності?

Список літератури:

1) Бодров В. А, Орлов В.Я. Психология и надежность: Человек в системах управления

техникой /РАН, Институт психологии. — М.; Институт психологии РАН, 1998. — 285

с.

2) Завалова Н. Д. и др. Образ в системе психической регуляции деятельности. АН СССР

Ин-т психологии - М.: Наука, 1986 - 172 с

3) Инженерная психология. Под ред. Г.К.Середы. К.: Вища школа, 1976. - 308 с.

4) Зараковский Г. М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. — М.:

Наука, 1966. -114с.

5) Климов Е А Психология профессионала Учеб пособие — М.-Воронеж: Институт

практической психологии, 1996. - 509с.

Бубенко Світлана