1.2. Предмет інженерної психології.
На стику психологічних і технічних наук виник комплекс спеціальних теоретичних та прикладних проблем, пов'язаних зі створенням комбінованих систем «людина — машина». Вирішення цих проблем тільки інженерними методами стало неможливим. Необхідно було мати інформацію про психічну діяльність людини в сучасних технічних системах, комплексах для вдосконалення їх проектування, створення, експлуатації, транспортування., ремонту тощо. Потреба у визначенні цієї інформації і зумовила появу нової галузі знань — інженерної психологїї.
Інженерна психологія — це порівняно молода галузь психології, яка виникла на стику з технічними науками і стрімко розвивається. Її поява зумовлена соціально-економічними потребами суспільства, рівнем нового науково-технічного розвитку, а також досягненнями в інших сферах психології, фізіології, системотехніки, кібернетики тощо.
Технічний прогрес у промисловості, в транспортній галузі, в енергетиці та у військовій справі супроводжується зростанням ролі людини у забезпеченні високої ефективності виробництва. Механізація та автоматизація виробничих процесів, упровадження обчислювальної техніки та інформаційних технологій докорінно змінюють діяльність людини, висуваючи до неї нові, більш високі, вимоги, збільшуючи при цьому економічну та соціальну значущість результатів її діяльності. Одночасно принцип гуманізації трудової діяльності визначає необхідність створення нормальних умов для підвищення працездатності людини, збереження її здоров'я, гармонійного розвитку особистості професіонала. Для досягнення цієї мети потрібно володіти певною інформацією про взаємодію людини і техніки в різних умовах зовнішнього середовища та цілеспрямовано її застосовувати в практиці проектування, створення та експлуатації систем «людина — машина».
Інженерна психологія — це наукова дисципліна, що вивчає об'єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення та експлуатації СЛМ.
Виходячи з цього, метою вивчення дисципліни “Інженерна психологія” є засвоєння знань з актуальних психологічних питань організації та ефективної й надійної роботи людини в системах “людина – машина” та психологічного забезпечення таких систем. До кола таких знань відносяться психологічна підтримка людині-оператора в системах “людина – машина”, психологічне забезпечення проектування цих систем та їх експлуатація.
Предмет інженерної психології – це закономірності інформаційної взаємодії людини з технічними устроями в єдиній системі «людина – машина».
Схема 1
| Головні задачі інженерної психології |
| питання пристосування людини до техніки | пристосування техніки та умов праці до людини |
Таблиця 1
| Проблеми інженерної психології |
| Методологічні проблеми – це питання виокремлення предмета та об’єкта наукового напряму, визначення методів та принципів дослідження, встановлення місця інженерної психології в системі наук |
| Психофізіологічні проблеми – це питання вивчення психологічних та психофізіологічних характеристик людини-оператора, психологічного аналізу діяльності оператора в СЛМ, оцінювання характеристик виконання оператором окремих дій та функціональних станів оператора під час його роботи. |
| Системотехнічні проблеми – це питання розробки принципів побудови технічних елементів СЛМ та СЛМ в цілому, інженерно-психологічного проектування та оцінки СЛМ, розробки принципів, методів та критеріїв надійності та ефективності СЛМ. |
| Експлуатаційні проблеми – це питання професійної підготовки операторів, інженерно-психологічного забезпечення наукової організації праці оператора, організації групової діяльності операторів та методів підвищення ефективності діяльності операторів. |
Система «людина – машина» - система, до якої входять оператор (або група операторів) та машина, за допомогою якої він (вони) здійснюють трудову діяльність
В інженерній психології розглядаються складні системи «людина — машина», котрі мають такі особливості
(таблиця 2):
Таблиця 2
| Особливості складної системи «людина – машина» в інженерній психології | |
| 1. | Управління об'єктом здійснюється дистанційно, тобто інформація про об'єкт обмежена і в просторі, і н часі, та відображається за допомогою інформаційних моделей |
| 2. | Людина не має жорсткої програми своїх дій, оскільки не можливо передбачити всі професійні задачі та способи їхнього вирішення |
| 3. | Оператор при виконанні функцій управління переважно працює у режимі дефіциту часу |
| 4. | Велика відповідальність за прийняття рішень створює значне психічне Напруження, яке негативно впливає па ефективність професійної діяльності оператора |
| 5. | Професійна діяльність оператора СЛМ пов'язана із вирішенням задач, ідо потребують прогностичних, антиципуючих оцінок |
Досягнення головної мети — високої ефективності СЛМ — передбачає виконання двох основних умов (схема 2): покрашення технологічних характеристик трудового процесу; поліпшення умов праці та характеристик трудового процесу, які стимулюють трудову активність людини і, як результат, визначають її ставлення до праці.
Схема 2
| Основні умови для досягнення високої ефективності СЛМ |
| Покрашення технологічних характеристик трудового процесу | Поліпшення умов праці та характеристик трудового процесу |
Покращення технологічних характеристик трудового процесу можна досягти шляхом (таблиця 3): мінімізації часу використання окремих дій чи операцій трудового процесу; унеможливленння грубих помилок, які спричинюють аварії; мінімізації ймовірності помилок, які можуть впливати на стан оператора, та на перебіг технологічного процесу або на якість кінцевого продукту; запобігання навантаженням, які погіршують функціональний стан людини або негативно впливають на її здоров'я, тобто підтримання необхідної працездатності людини у заданому часі її роботи.
Таблиця 3
| Шляхи покращення технологічних характеристик трудового процесу | |
| 1. | Мінімізація часу використання окремих дій чи операцій трудового процесу |
| 2. | Унеможливлення грубих помилок, які спричинюють аварії |
| 3. | Мінімізації ймовірності помилок, які можуть впливати на стан оператора, та на перебіг технологічного процесу або на якість кінцевого продукту |
| 4. | Запобігання навантаженням, які погіршують функціональний стан людини або негативно впливають на її здоров'я, тобто підтримання необхідної працездатності людини у заданому часі її роботи |
Стимулюванню трудової активності людини сприятимуть (таблиця 4):
- підвищення надійності функціонування технічних систем; раціональна конструкція техніки;
- відповідність рівня підготовки оператора рівневі складності технічних систем;
- естетичний вигляд технічних систем і виробничих приміщень; мінімізація впливу шкідливих зовнішніх факторів.
Таблиця 4
| Фактори, які сприяють трудовій активності людини | |
| 1. | Підвищення надійності функціонування технічних систем |
| 2. | Раціональна конструкція техніки |
| 3. | Відповідність рівня підготовки оператора рівневі складності технічних систем |
| 4. | Естетичний вигляд технічних систем і виробничих приміщень; мінімізація впливу шкідливих зовнішніх факторів |
| 5. | Мінімізація впливу шкідливих зовнішніх факторів |
Трудова активність стимулюється не тільки покращенням характеристик трудового процесу, а й соціальними умовами взагалі, що визначає загальне ставлення людини до праці.
Отже, інженерна психологія як наука, що виникла на стику технічних і психологічних наук, має ознаки цих двох наук.
Як психологічна наука вона вивчає психічні і психофізіологічні процеси та властивості людини, які надалі мають бути використані в проектуванні СЛМ. Тобто під цим оглядом розробляються інженерно-психологічні вимоги та рекомендації, врахування яких сприяє пристосуванню техніки та умов праці до людини. Як технічна наука інженерна психологія вивчає принципи і особливості побудови технічних процесів та систем для з'ясування їхніх «вимог».
Урешті-решт вирішується проблема взаємної адаптації людини і технічних систем.
Запитання:
1. Що зумовило появу галузі «Інженерна психологія»?
2. Що вивчає дисципліна «Інженерна психологія»?
3. Головні задачі інженерної психології.
4. Проблеми інженерної психології.
5. Особливості складної системи «людина – машина» в інженерній психології.
6. Шляхи покращення технологічних характеристик трудового процесу.
7. Фактори, які сприяють трудовій активності людини.
Література:
1. Душков Б.А., Королев А.В., Смирнов Б.А. Основы инженерной психологии: Учебник для студентов вузов. – М., 2002.
2. Продайко В.М., Учитель І.Б. Інженерна психологія. Частина 1. Вступ до інженерної психології: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008.
3. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности. Словарь / Авторы-составители: Б.А. Душков, А.В. Королев, Б.А. Смирнов. – М., 2003.
Баранчик Ганна Сергіївна
Немає коментарів:
Дописати коментар