1.5. Задачі інженерної психології.

1.5. Задачі інженерної психології.

Інженерна психологія як наука, що виникла на стику технічних і психологічних наук, має ознаки цих двох наук.

Як психологічна наука вона вивчає психічні і психофізіо­логічні процеси та властивості людини, які надалі мають бути використані в проектуванні СЛМ. Тобто під цим огля­дом розробляються інженерно-психологічні вимоги та рекомендації, врахування яких сприяє пристосуванню техніки та умов праці до людини. Як технічна наука інженерна психо­логія вивчає принципи і особливості побудови технічних процесів та систем для з'ясування їхніх «вимог».

Урешті-решт вирішується проблема взаємної адаптації людини і технічних систем.

Розв'язання цієї проблеми пов'язано з виконанням та­ких завдань (таблиця 1):

      Таблиця 1.

Завдання, які виконуються при вирішенні проблеми взаємної адаптації людини і технічних систем

-          Аналіз функцій людини в СЛМ.

-          Вивчення процесів приймання інформації оператором.

-          Вивчення процесів зберігання інформації та прийняття рі­шень оператором.

-          Дослідження працездатності оператора.

-          Аналіз групової діяльності операторів.

-          Професійна підготовка операторів.

-          Вивчення впливу психологічних факторів на ефективність СЛМ.

-          Організація робочого місця оператора.

-          Інженерно-психологічне проектування та оцінка СЛМ.

-          Визначення економічної ефективності інженерно-психоло­гічних розробок.

Аналіз функцій людини в СЛМ. Вивчаються та аналізують­ся структура діяльності оператора, методи опису його діяль­ності та режиму роботи. При цьому фокусуються цілі, мо­тиви, засоби і види операторської діяльності та розробля­ються критерії їхньої оцінки.

Вивчення процесів приймання інформації оператором. До­сліджуються особливості характеристик сенсорного «входу» людини, специфіка роботи аналізаторів, процесу сприйман­ня та переробки інформації з метою визначення вимог і ре­комендацій щодо форми та темпу її подавання і поєднання різних форм, застосування кодів та побудови в цілому, як і інформаційної моделі.

Вивчення процесів зберігання інформації та прийняття рі­шень оператором. Розглядаються питання зберігання та від­новлення інформації в пам'яті людини, її характеристики, види, особливості формування еталонів. Вивчається вплив цих процесів на етапі інформаційної підготовки прийняття рішень. Досліджуються особливості впливу повної та непов­ної, релевантної та іррелевантної інформації на процес прийняття рішень, а також індивідуально-психологічні особ­ливості оперативного мислення оператора.

Дослідження працездатності оператора. Аналізуються структура керуючих дій оператора, механізм їх регуляції з боку вищої нервової системи, швидкість і точність їх вико­нання. Вивчаються фактори, що впливають на працездат­ність і втому оператора, вирішуються питання забезпечення раціонального режиму його праці та відпочинку, контролю за діяльністю.

Аналіз групової діяльності операторів. При вирішенні цього завдання розглядаються питання організації обміну інформацією між членами групи, їхньої сумісності та спрацьованості, роль лідера, соціально-психологічний клімат, особливості конфліктних ситуацій та шляхи їхнього роз­в'язання.

Професійна підготовка операторів. Визначаються умови, методики та критерії профвідбору, формування необхідного рівня психологічної підготовки, засади організації навчання та розробки критеріїв його оцінки, принципи побудови тре­нажерів та організації тренувань.

Вивчення впливу психологічних факторів на ефективність СЛМ. Вивчається динаміка працездатності оператора, з'ясо­вуються допустимі норми його роботи в різних умовах діяль­ності. Крім того, вирішуються питання впливу різних фак­торів на швидкість і точність роботи оператора, що пов'я­зано з розробкою експериментальних методик і критеріїв оцінки надійності роботи оператора та СЛМ в цілому. Роз­робляються методи організації «діалогу» людини і машини з акцентуванням на раціональне конструювання засобів відоб­раження інформації та органів управління.

Організація робочого місця оператора. Обґрунтовується вибір робочої пози оператора, розміщення пульта управлін­ня, його розмірів та форми, розташування необхідного об­ладнання, з'ясовується вплив факторів зовнішнього середо­вища на діяльність оператора.

Інженерно-психологічне проектування та оцінка СЛМ. Це є узагальню вальне завдання, при вирішенні якого врахову­ються усі попередні результати. При цьому беруться до ува­ги методологічні принципи проектування та оцінки СЛМ. Для кожного з етапів визначаються певні цілі, завдання і методи оцінювання при проектуванні, побудові та експлуа­тації СЛМ.

Визначення економічної ефективності інженерно-психоло­гічних розробок. Визначаються річний економічний ефект, коефіцієнт економічної ефективності і термін окупності ін­женерно-психологічних розробок (ІПР).

Усі ці завдання вирішуються на різних етапах функціо­нування СЛМ — від проектування до утилізації об'єкта. За­галом же проблематика інженерної психології об'єднує низ­ку напрямків, основними з яких є: методологічний, психо­фізіологічний, системотехнічний, експлуатаційний (схема 1).

                                                                                              Схем а  1.

Методологічний	Психофізіологічний	Системо- технічний	Експлуатаційний
- визначення предмета і завдань дослідження;  - розробка методів і принципів дослідження; - взаємозв’язок з іншими науками.	- визначення характеристик оператора; - аналіз діяльності оператора; - оцінка характеристик діяльності оператора; - вивчення станів оператора.	- розробка принципів побудови СЛМ; - проектування і оцінка СЛМ; - організація робочого місця оператора; - оцінка надійності й ефективності СЛМ.	- професійна підготовка оператора; - психологічний супровід діяльності оператора; - організація групової діяльності; - розробка методів підвищення працездатності оператора.

Методологічний напрямок характеризується ін­теграцією та систематизацією окремих досліджень, що змогу окреслити предмет і об'єкт досліджень, визначити або розробити методи їх вивчення та принципи виведення за­кономірностей досліджуваних психологічних явищ, встано­вити зв'язок інженерної психології з іншими науками та ус­відомити її значення для суспільної практики.

Психофізіологічний напрямок пов'язаний з вивченням таких властивостей людини, котрі мають най­більше значення в процесі управління та обслуговування техніки.

Основні дослідження спрямовані на:

- вивчення психологічних та психофізіологічних характери­стик приймання та переробки інформації людиною, вла­стивостей її пам'яті й мислення, здійснення нею керую­чих дій;

- психологічний аналіз діяльності оператора СЛМ, обґрунтування ролі різних психічних процесів у цій діяльності, вив­чення та опис конкретних видів операторської діяльності;

- розробку методів дослідження та прогнозування ефектив­ності взаємодії оператора з технікою, зокрема — швидкості, точності, надійності й напруженості діяльності опе­ратора та СЛМ;

-  дослідження впливу емоційних станів оператора на дина­міку його працездатності, особливо стресочинних фак­торів; розробку методів і критеріїв оцінки впливу емо­ційної сфери на діяльність операторів.

Системотехнічний напрямок зорієнтований на розробку питань інженерно-психологічного забезпечен­ня побудови СЛМ. При цьому вирішуються такі завдання:

- розробка принципів і методів урахування інженерно-пси­хологічних вимог та рекомендацій на різних етапах про­ектування, побудови, експлуатації СЛМ:

- формування  принципів, методів і  критеріїв розподілу функцій у системі та визначення оптимального рівня іі автоматизації;

- дослідження структури й організації потоків інформації, вибір або розробка необхідних технічних засобів відобра­ження інформації (ЗВІ);

- визначення структури керуючих дій оператора та підбір необхідних органів управління;

- розробка принципів, методів і критеріїв оцінки ефектив­ності функціонування СЛМ.

Експлуатаційний   напрямок пов'язаний з:

- проблемами наукової організації праці людини (оптимізація режимів праці та відпочинку, графік роботи, норму­вання праці, наявність необхідної технічної документації на робочому місці);

- проблемами професійного відбору, навчання і тренуван­ня операторів;

- організацією групової діяльності операторів, їхньої вза­ємодії, комплектуванням виробничих груп, екіпажів, змін;

- медико-біологічними та психологічними проблемами під­вищення ефективності діяльності оператора, розробкою методів стимуляції діяльності і контролю за станом оператора.

Слід зауважити, що ступінь розробки цих напрямків різ­ний. Спеціальний аналіз публікацій з інженерної психології, здійснений у 80-х роках XX століття, показав, що найбільш вивченим можна вважати психофізіологічний напрямок (30—35 % усіх надрукованих праць), а найменш — експлуа­таційний (2,5 %).

Для успішного вирішення перерахованих завдань в інженерній психології розроблено ряд методологічних принципів. Виконання їх на практиці сприяє підвищенню результативності інженерно-психологічних досліджень і розробок. Основними з цих принципів є наступні.

Принцип гуманізації праці. При вирішенні найважливіших практичних питань, в тому числі і таких, як підвищення продуктивності, якості та ефективності праці, вітчизняна інженерна психологія виходить насамперед з вимог, що пред'являються людиною до техніки і організації праці, з його можливостей і особливостей діяльності. Принцип гуманізації підкреслює також провідну, творчу роль людини в процесі праці. Протилежним йому є принцип сімпфлікаціі (спрощення), широко поширений у закордонній інженерної психології. При реалізації цього принципу прагнуть до максимального спрощення діяльності людини, з неї вихолощуються всі творчі елементи, а сама людина зводиться до придатка машини, залишаючись виконавцем лише механічних дій і рухів.

Принцип активного оператора. У загальному випадку активність людини визначено його людською природою, тим, що людина в процесі роботи обов'язково має на увазі кінцеву мету своїх взаємодій з машиною; тим, що він не просто переробляє інформацію, приймає рішення, маніпулює органами управління, але обов'язково діє, має своє особисте ставлення до виконуваних дій, активно прагне до мети. Тому згідно з принципом активного оператора при визначенні ролі людини в СЧМ дуже важливо, щоб він не був просто придатком машини, а здійснював активні функції. Це викликано тим, що за пасивної позиції оператора його перехід до активних дій вимагає значної витрати сил, проте ефективність його роботи при цьому може бути невисокою. При активній ж позиції оператора ефективність його діяльності досягає більш високого значення, а його психофізіологічні витрати виявляються меншими. Необхідно вже на стадії проектування СЧМ визначити характер майбутньої діяльності, її психологічну структуру, функції і рівень активності оператора. З цього випливає наступний принцип, який може бути визначений як принцип проектування діяльності.

Принцип проектування діяльності. Питання про проектування діяльності був поставлений в 1967 р.. Проект діяльності повинен виступати як основа вирішення всіх інших завдань побудови СЧМ. Точно так само, як при розробці СЧМ проектуються технічні пристрої, необхідно спроектувати діяльність людини, який буде користуватися цими пристроями. Більш того, самі ці пристрої, що використовуються в СЧМ (системи відображення інформації, комунікації, введення інформації в машину і т.п.), повинні розроблятися на основі і з урахуванням проекту майбутньої діяльності людини-оператора. Їх не можна розглядати самі по собі, безвідносно до людини. До технічних пристроїв потрібно підходити як до засобів свідомої діяльності людини.

Принцип послідовності. Згідно з ним виконання інженерно-психологічних вимог не має представляти собою одноразовий захід зі створення проекту діяльності оператора, а має бути забезпечено на всіх етапах існування СЧМ: проектування, виробництва і експлуатації. Іншими словами, проект діяльності оператора повинен з'явитися не тільки основою побудови СЧМ, але й основою для її правильного застосування за призначенням, включаючи такі питання, як навчання і тренування операторів, організація їхньої праці, контроль і оцінка результатів їх діяльності і т.п. Реалізація на практиці принципу послідовності дозволяє розробити та впровадити єдину систему інженерно-психологічного забезпечення СЧМ на всіх етапах її існування.

Принцип комплексності. Реалізація цього принципу означає необхідність розвитку міждисциплінарних зв'язків інженерної психології, взаємодії її з іншими науками про людину і техніці. Цей принцип спирається на ідеї Б.Г. Ананьєва, В.М. Бехтєрєва і інших про комплексне вивчення людини і людського фактора. Підкреслюючи провідне, першорядне значення психологічної проблематики, необхідно мати на увазі, що тільки нею не вичерпуються всі "людські" проблеми, що виникають при аналізі, вивченні та оптимізації СЧМ. У зв'язку з цим виникає потреба ретельного вивчення не тільки інформаційної взаємодії, але й інших аспектів функціонування систем "людина - машина", зокрема антропометричних, гігієнічних, фізіологічних і т.п.

Запитання до розділу:

1. Що вивчає інженерна психологія як психологічна наука ?
2. Що вивчає інженерна психологія як технічна наука ?
3. З виконанням яких завдань пов’язана проблема взаємної адаптації людини і технічних систем ?
4. Які є напрямки дослідження з інженерної психології ?
5. Які завдання вирішуються у різних напрямках з інженерної психології ?
6. Який напрямок дослідження інженерної психології є найбільш вивченим, а який – найменш ?
7. Які методологічні принципи виділяють в інженерній психології ?

Література:

1. Гульчак Ю.М., Северин Л.І. Основи інженерної психології. Навчальний посібник. Частина I. - Вінниця: ВНТУ, 2004. - 85 с.
2. Бардин К. В. Проблема порогов чувствительности и психофизические методы. М., 1976.

3.       Антонов А. В., Трофимов Ю. Л. Восприятие различных форм внетек-стовой информации. К., 1975.

4.      Душків Б.А. і ін. Назва:Основи інженерної психології. Видавництво: Академічний Проект Рік: 2002.

5.      Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія:Підручник.– К.:Либідь, 2002.– 264 с.

Мелай Еріка Василівна