2.1.Психічні стани в трудовій діяльності та їх класифікація.
Психічні стани — цілісна характеристика особистості, що відображує її порівняно тривалі душевні переживання і виявляється в підвищеному або зниженому рівні психічної діяльності. Праця як доцільна свідома діяльність людини, крім зовнішньої (фізичної), включає і внутрішню (психічну) активність. Однак психіка — не дзеркальне відображення, а активний багатоактний процес, в ході якого зовнішні впливи трансформуються відповідно до внутрішніх особливостей сприймаючої людини.
В трудовій діяльності психіка виконує когнітивну (пізнавальну), регулятивну, мотиваційну та комунікативну функції. А отже людина знаходиться у певних психічних станах під час трудової діяльності. Виникнення і протікання психічних станів людини залежать від її індивідуальних психічних і нейрофізіологічних якостей, попередніх психічних станів, життєвого досвіду (в тому числі професійного), віку, фізичного стану, конкретної ситуації тощо.
Важливість вивчення психічних станів у процесі трудової діяльності пояснюється тим, що від їхньої зміни залежить ефективність поведінки й діяльності. Особливо це стосується людей, специфіка діяльності яких та умови її виконання часто мають складний, надзвичайний характер.
Психічні стани впливають на психічну діяльність, надаючи їй певної специфічності. Наприклад, стан неуважності працівника негативно позначається на продуктивності мислення, сприймання, пам’яті. Загалом психічні стани можуть як позитивно впливати на трудову діяльність, так і дезорганізовувати її. Психічні стани класифікують за різними ознаками. При цьому кожний стан характеризується певним рівнем прояву, набором певних ознак, глибиною і тривалістю.
Як вияви психічних процесів психічні стани поділяються:
Емоційні | Вольові | Пізнавальні |
Настрої | Рішучість | Зосередженість |
Афекти | Розгубленість | Замисленість |
Тривоги | Інші | Інші |
Інші | | |
Залежно від умов праці і трудових навантажень, забезпеченості працівників усім необхідним для виконання роботи у них можуть виникати певні психічні стани. Основними з них є :
- відчуття комфорту,
- психічна втома
- психічна напруженість,
- відсутність мотивації,
- емоційний стрес,
- монотонія,
- тривожність,
- індиферентний стан.
Причини виникнення психічних станів:
- Психічна втома: надмірні затрати енергії при виконанні роботи
- Психічна напруженість: надмірне величина психічних зусиль необхадних для виконання задачі
- Стан відсутності мотивації: робота немає внутрішнього спонукання
- Стан монотонії: відірваність працівника від мети
- Стан тривожності: недостатнє володіння навиками
- Індиферентний стан: незацікавленість у результатах.
Психічні стани
За часом: | За рівнем напруження: |
Стійкі,тривалі,ситуативні | Стани помірного і підвищеного напруження |
Швидкоплинні,періодичні | |
Помірне напруження — це нормальний робочий стан, який характеризується психічною активністю та помірними зрушеннями фізіологічних реакцій організму. Воно виявляється в доброму настрої, стабільному виконанні трудових завдань. Підвищене напруження характерне для діяльності в екстремальних умовах, коли від працівника вимагаються вольові зусилля. До факторів, які спричиняють підвищене напруження, належать:
- фізіологічний дискомфорт, тобто невідповідність умов праці нормативним вимогам;
- страх;
- дефіцит часу на виконання роботи;
- підвищена складність завдання;
- наявність перешкод;
- дефіцит інформації для прийняття рішення;
- сенсорна депривація (недовантаження інформацією);
- висока значущість помилкових дій;
- перевантаження інформацією;
- конфліктні умови.
Залежно від того, які психічні функції особливо активізуються у професійній діяльності і які несприятливі умови призводять до їх змін, напруження виявляються:
- як інтелектуальне, викликане великою щільністю потоку проблемних ситуацій;
- сенсорне, зумовлене неоптимальними умовами діяльності сенсорних і перцептивних систем і через це труднощами у сприйманні інформації;
- монотонія — напруження, викликане одноманітністю виконуваних дій;
- політонія — напруження, викликане необхідністю частого переключення уваги; емоційне, викликане конфліктними умовами, високою ймовірністю виникнення аварійної ситуації; напруження очікування, викликане необхідністю підтримання готовності робочих функцій в умовах відсутності діяльності;
- мотиваційне напруження, яке пов’язане з боротьбою мотивів і вибором критеріїв для прийняття рішення.
Важливе значення у трудовій діяльності має стан психологічної готовності працівника до діяльності. Ця готовність може бути завчасною і ситуативною. У першому випадку вона базується на раніше набутих знаннях, навичках, уміннях, мотивах і установках. Ситуативна готовність — це мобілізація всіх сил, створення психологічних передумов для успішних дій у даний момент.
Формування готовності до діяльності залежить від рівня вольових якостей людини, вміння управляти своїми почуттями і емоціями, зовнішніми умовами. Водночас оптимізація умов праці, створення сприятливого психологічного клімату, застосування ефективних методів стимулювання праці, включення працівника в розв’язання проблем стратегічного розвитку організації сприяють розвитку і реалізації його творчого потенціалу.
За динамікою психічних станів людини можна виокремити три істотні періоди:
• підготовка до розв'язання завдань;
• процес розв'язання завдання;
• завершення розв'язання завдань.
На етапі виконання складного завдання важливе значення має підтримання в людини стану активності й високого рівня відповідальності. Під час трудової діяльності люди також переживають такі психічні стани як: глибока задоволеність успішним розв'язанням завдання, самовпевненість, самозаспокоєність, втома, апатія тощо.
Запитання:
1. Що таке психіка і свідомість?
2. Які характеристики свідомості та особливості її розвитку?
3. Які функції виконує психіка у процесі праці і в чому їх суть?
4. Що таке відчуття, якими властивостями вони характеризуються і яке мають значення у процесі праці?
5. Що таке сприймання та які його властивості?
Список літератури:
1. Агапова Е. Г. / «Основи фізіології та психології праці»-Самара.:1991р.
2. Варій М.Й./ «Загальна психологія»-Львів.:Край 2005р.
3. Климов Е. А. / «Вступ до психології праці» -М.:ЮНІТІ 1998р.
4. Котелова Ю. В. / «Психологія праці» -М.:МГУ 2000р.
5. Крушельницкая Я. В. / «Фізіологія та психологія праці» -К.:КНЕУ 2000р.
Хникова Марія
Немає коментарів:
Дописати коментар