четвер, 10 березня 2011 р.

4.4. Інженерно-психологічні вимоги до акустичних індикаторів.


4.4. Інженерно-психологічні вимоги до акустичних індикаторів.


 Хоча значна кількість інформації операторові надходить завдяки зоровим сигналам, подеколи значно доцільніше застосовувати акустичні сигнали, які можуть передаватись у фор­мі звуків або в мовній формі і використовуються у таких
випадках:
-  коли інформація проста, стисла і потребує негайної ре­акції;
- якщо застосування візуальної інформації неможливе за умовами роботи;
-  при необхідності попередження оператора про надход­ження наступного сигналу;
- коли потрібен мовний зв'язок.
Звукові сигнали використовують для попередження опе­ратора про небезпеку або про перехід системи в інший стан, для нагадування про використання певних дій чи для при­вертання уваги оператора.
Джерелом звукових сигналів можу і ь бути звукові гене­ратори, гудки, сирени, свистки, дзвоники. Вони характери­зуються;

- частотою; для аварійних сигналів — 800—5000 Гц, для попереджувальних — 200—800 Гц;
- рівнем .звукового тиску в місці приймання: для аварійних сигналів — 90— 100 дБ, для попереджувальних — 30—80 дБ;
- тривалістю окремих сигналів та інтервалів, яка має бути не менша ніж 0,2 с; тривалістю інтенсивних сигналів, котра не перевищувала б 10 с;
- модуляцією сигналів, яку необхідно здійснювати на рахунок зміни амплітуди і частоти. Глибина амплітудної мо­дуляції мас дорівнювати 1296, а частотної — 3% по відно­шенню до основної частоти.
Рекомендації до проектування звукових пристроїв для сигналів небезпеки і попереджувальних сигналів наведені в таблиці 17.

Таблиця17
Рекомендації до проектування звукових пристроїв

Умови

Рекомендації

Відстань до оператора значна (300 м і більше)
Застосовувати високу інтен­сивність звуку низьких частот (< 1000 Гц), оскільки повітряне середовище поглинає високі звуки
Звук повинен обминати перешкоди, проходити через перегородки
Використовувати низькі частоти (< 500 Гц)
Сильний довколишній шум
Обирати частоту сигналу, що якомога більше відрізняється від частоти шуму, при цьому звуко­вий тиск сигналу має перевищува­ти рівень шуму на 10... 16 дБ.
Привертання уваги оператора
Використовувати перервні сигна­ли або модулювати частоту сигна­лу з метою отримання «биття» сигналу
Реакція на сигнал попе­редження
Застосовувати прилади ручного вимикання сигналу
Мовні сигнали мають деякі переваги над звуковими у випадках, якщо:

- повідомлення складне;
-           недостатня можливість упізнання джерела повідомлень;
- оператор не володіє семантикою кодів, тобто не розуміє значення закодованих сигналів;
- потрібен швидкий обмін інформацією;
- повідомлення стосується майбутніх дій оператора, і по­трібен час для його підготовки;
-           існує значна напруженість у діяльності оператора,  коли можуть бути порушені процеси декодування сигналу.
Останнім часом, у зв'язку зі значними досягненнями у побудові синтезаторів мови, мовні сигнали набувають ши­рокою використання у СЛМ, Гак, наприклад, у системі управління енергостанцій застосування мовного обміну інформацією розвантажило зоровий канал оператора па
30% 118; 23].
Основні вимоги до мовних сигналів, які формуються синтезатором, зумовлені психофізіологічними характеристи­ками процесу приймання інформації слухової модальності (підрозділ 3.1).
Зростання складності сучасних СЛМ, збільшуючи кіль­кість контрольованих і керованих параметрів технічної сис­теми, призводить до збільшення інформаційних З В І, що, відповідно, негативно впливає на ефективність діяльності оператора.
Для підвищення швидкості і точності сприйняття сиг­налів оператор використовує інтегральні та полісенсорні (полімодальні) ЗВІ.
Інтегральні засоби подання інформації — так звані контактні аналої и (рис. 25) — доцільно застосовувати у випад­ках, коли прийняття рішень, вимагає від оператора:
- одночасно оцінити параметри різного характеру або параметри, які змінюються у часі;
- підсумувати великий обсяг однорідної інформації;
- порівняти суперечливі або взаємопов'язані дані різного ступеня важливості;
- орієнтовно оцінити наявні відомості кількісного характе­ру та ситуацією, що склалася, і т. д.
В побудові полімодальних ЗВІ враховують не тільки особливості функціонування кожного аналізатора, а й їхні взаємовпливи у процесі приймання інформації. В обґрунтуванні вимог щодо інформаційної моделі також передбачають



Рис    25
 Конаналоги:
а     інтегральна  приладова панель із вертикальними шкалами; б,г  — екрани системи «Сквайр» для керування підводним човном; в — Зображення параметрів режиму польоту на екрані «Коналога»:
1      картина польоту за заданими курсом і висотою;
2 — картина польоту за заданим курсом, але на висоті,
що перевищує, задачу
можливості діяльності оператора за згорнутим алго­ритмом з використанням детальної інформації за мінімаль­ної кількості переключень уваги на її виклик. Для забезпе­чення послідовності організації уваги оператора елементи інформаційної моделі мають розмішуватися відповідно най­імовірнішій послідовності їх обслуговування. Домінуючий


Рис.   26
Оптимальні та максимальні кути огляду:
а     переводячи око; б повертаючи голову;
в — повертаючи голову та око

маршрут має зосереджуватися у :іоні оптимального поля зору (рис. 26).
Інформаційна модель мас давати змогу операторові про­гнозувати характер розвитку ситуації і спостерігати як за поточними, так і за очікуваними результатами своїх дій. Модель має уможливлювати обробку інформації, а також способи її подання,
Організація потоків інформації передбачав як переван­таження, гак і недовантаження операторів.
Для зменшення перевантаження оператора потрібно:
- давати інформацію з необхідним випередженням до початку виконання;
- скоротити потік інформації до необхідного мінімуму, від­діли і и інформацію, що надходить епізодично, і подати її за запитом;
- виділяти для прийняття рішення максимальний час у ме­жах відведеного для розв'язання завдання.
Для цього інформаційні моделі повинні містити відо­мості про час, який має у своєму розпорядженні оператор для виконання алгоритму,
Щоб збільшити навантаження оператора, доцільно:
- скоротити до мінімуму час від запиту до відтворення інформації;
- забезпечити достатню інтенсивність потоку інформації;
- підвищити рівень «помітності» інформації (мерехтінням сигналів, яскравістю, гучністю);
- забезпечити достатню тривалість індикації до реалізації оператором своїх дій;
- надати операторові можливість зворотного контролю за своїми діями,
Для забезпечення найбільшої швидкості обробки інфор­мації оператор повинен сам регулювати потік інформації, тобто не бути жорстко пов'язаним з технічними характери­стиками засобів подання інформації.
Характеристики сигналів, що подаються операторові, мають забезпечувати необхідний рівень їх диференційова­ного сприймання, Для цього при кодуванні сигналів ура­ховують оперативні пороги сприймання, а кожний сигнал наділяють двома—чотирма ознаками, аби запобігати по­милкам.
Для більш рівномірного завантаження аналізаторів оператора основна інформація має оптимально розподілятися між зоровим, слуховим та іншими аналізаторами.
Багатофункціональні, полімодальні, об'ємні засоби відображення інформації суттєво підвищують ефективність діяльності оператора, але все ж таки залишаються індивідуальними ЗВІ, що не вирішує проблему оптимального пред­ставлення інформації.
Останнім часом дуже поширеними є дослідження лі створення нових ЗВІ, які базуються на групових формах відображення інформації, що можуть змінюватися залежно від умов діяльності і психофізіологічних можливостей опе­ратора. Це так звані адаптивні ЗВІ.
Процес адаптації здійснюється не тільки через зміну форм її представлення, а й за рахунок зміни її обсягу, темпу і ритму. Різновидами адаптивних ЗВІ с індикатори з перед­баченням та розвиткові мнемосхеми [18; 23].
Спостерігається певна тенденція в розробці ЗВІ: від ін­дивідуальних до групових, а потім до адаптивних і діалого­вих на базі сучасних Г.ОМ.
Таким чином, постає питання не тільки розробки інфор­маційних моделей об'єкта, а передусім інформаційного за­безпечення процесу прийняття рішень оператором.
Побудова ЗВІ на основі загальних і часткових вимог до елементів індикації потребує вирішення конкретних зав­дань, серед яких;
- психологічний аналіз діяльності оператора, визначення
його функцій і необхідної інформації;
- вибір   або проектування певних ЗВІ;
- досягнення відповідності інтенсивності потоку інформації
реальній працездатності оператора;
- розробка інженерно-психологічних вимог до ЗВІ;
- композиційне і кольорове вирішення системи відображен­ня інформації;
- оцінка і порівняльний аналіз отриманих варіантів майбут­ньої системи відображення інформації.
Для вирішення цих завдань розроблено такі підходи, як структурно-психологічний [18], системно-лінгвістичний [151], графоаналітичний [108].


Запитання:

1. Яким чином відбувається проектування засобів відображення інформації?
2. Назвіть основні типи класифікації засобів відображення інформації.
3. Які є інженерно-психологічні вимоги до окремих видів зорової індикації?
4. Перелічіть основні види акустичних індикаторів.


Список літератури:

1. Душков Б.А., Королев А.В., Смирнов Б.А. Основы инженерной психологии: Учебник для студентов вузов. – М., 2002.

2. Продайко В.М., Учитель І.Б. Інженерна психологія. Частина 1. Вступ до інженерної психології: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008.

3. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности. Словарь / Авторы-составители: Б.А. Душков, А.В. Королев, Б.А. Смирнов. – М., 2003.

4. http://www.twirpx.com/file/62597/?rand=6257612


Конкін Сергій

Немає коментарів:

Дописати коментар